Чи можна різко кидати курити?

Чи можна різко кидати куритиІноді люди, що бажають почати здоровий спосіб життя і кинути курити задають питання: «Чи можна різко кидати курити?». Відповімо так: Не тільки можна, але і ніяк інакше! Всі спроби кинути курити поступово приречені на невдачу. Це все одно, що ампутація кінцівки по частинах.

Справа в тому, що абстинентний синдром при відмові від куріння зазвичай триває від двох до п’яти діб. Якщо в цей період людина викурює хоча б одну сигарету або навіть робить хоча б декілька  затяжок, то весь процес відвикання від куріння починається з самого початку, як би «перезавантажується». Тому початком відмови від куріння потрібно вважати останню викурену сигарету, а не «початок реформ» з переведення організму на відмову від куріння.

Нікотин для нашої нервової системи є чимось на зразок «змащення». У людини, яка відмовилась від куріння, нервова система починає «скрипіти», що проявляється у стані пригніченості або, навпаки, в надмірній збудливості, погіршенні самопочуття. В цей період у людини все з рук валиться, в прямому і переносному сенсі. Уже через декілька годин після викурювання останньої сигарети організм починає шукати внутрішній аналог нікотину і, якщо йому не заважати новими дозами курива, обов’язково знаходить. Повний перехід на автономний режим займає від декількох тижнів до декількох років, у залежності від стажу куріння, віку, генетичних особливостей організму, тощо. Але варто тільки людині затягнутися, як його організму все доводиться починати з початку. Тому питання про те, чи можна різко кидати курити, можна переформулювати наступним чином: чи потрібно мені розтягувати ломку на тривалий термін? Ще безглуздіше це питання звучить з вуст вагітних жінок: «Чи можна мені довго мучити свою ненароджену дитину своєю (нашою) абстиненцією?»

Люди, що ненадовго кинули курити помічають, що після повернення до згубної звички в перший час їм вистачає меншої кількості сигарет, ніж до спроби кинути. Це якраз свідчить про те, що частково їх організм вже почав переходити на внутрішні стимулятори, тому нікотину потрібно менше.

Але одне лише зменшення кількості сигарет призведе до того, що організму не вистачатиме ні зовнішнього стимулятора (нікотину), ні внутрішнього, який у нього за короткі перерви між викурюванням сигарет просто не встигне з’явитися в достатній кількості. Тому буде спостерігатися тенденція збільшення кількості викурених за певний проміжок часу сигарет. Сказане також пояснює, чому не має сенсу застосовувати в процесі кидання курити спеціальний пластир, жувальну гумку, електронну сигарету, тощо. Всі ці сурогати сигарет не вирішують основну проблему курця: перехід організму на внутрішні нейромедіатори. Виробники всіх цих препаратів роблять гроші (причому величезні) на невпевнених в собі людях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *