Або розумний, або красивий? Дослідження показують, що стара приказка безсоромно бреше. Одних задачок і логічних головоломок мало для того, щоб підвищити рівень інтелекту. Справжній страж нашого розуму – спорт. Очевидно, що ми можемо наростити м’язову масу, постійно тренуючись і збільшуючи витривалість. Але чи можна стати розумнішими, діючи подібним чином?
Значимість даного питання не піддається сумніву. Одне з універсальних наслідків старіння, яке відчувають усі, – зниження когнітивних здібностей.
Область мозку, що має ключове значення для роботи пам’яті, зменшується на 1-2% щорічно починаючи з 55 років. Не дивно, що люди так наполегливо звертають свою увагу на всілякі препарати «для розуму», вітаміни і ліки, що обіцяють зберегти нормальне функціонування мозку навіть у старості.
Сама думка про те, що можна розвивати свої розумові здібності, здається спокусливою і оптимістичною. Зрештою, мозок не припиняє вчитися і змінюватися протягом усього життя. Така властивість, як нейропластичність, допомагає йому підлаштовуватися під вплив зовнішніх подразників. Може бути, ми повинні використовувати це, щоб розвивати власні когнітивні навички?
Кілька років тому BBC і Кембріджський університет провели масштабне дослідження, спрямоване на вивчення можливості тренування мозку. Питання, яке їх цікавило, стосувався гімнастики для розуму: чи дійсно вона може зробити вас розумнішим?
Для випробування відібрали близько 11 000 чоловік, які займалися вирішенням завдань протягом шести тижнів, щодня по 10 хвилин. Випробовуваних розділили на три групи: перша тренувала логіку і кризове мислення; друга – короткочасну пам’ять, увагу і математичні здібності; третя група була контрольною і займалася тим, що шукала відповіді на складні питання.
Перед тим як почати тренування і по завершенні шести тижнів занять всі учасники експерименту пройшли свого роду IQ-тест. Результати показали: ті, хто займався розвитком конкретних навичок, справді поліпшили свою здатність до вирішення подібних типових завдань. Однак загальний рівень інтелекту учасників груп практично не змінився. Отже, покладатися на всякого роду ігри та програми, що обіцяють розвивати ваш мозок, особливо не варто.
З’ясувавши, що гімнастика для розуму ніяк не розвиває ваші інтелектуальні здібності, не варто занурюватися в паніку або розлад. Існують інші способи, які допоможуть поліпшити когнітивні навики і роботу мозку. Виявляється, фізична активність працює ефективніше, допомагаючи збільшити кількість нейронів.
Миші, які регулярно бігають в колесі протягом 45 днів, показують дивовижний результат: в їх гіпокампі (області мозку, що відповідає за консолідацію пам’яті) з’являється більше нейронів, ніж у тих тварин, які не «тренуються».
Досліджуючи вплив спорту на людину, учені провели експеримент. Вивчали групу літніх людей з помірними когнітивними порушеннями. Учасників поділили на три команди. Перша займалася силовими тренуваннями, друга – аеробними вправами, у третьої були і ті й інші навантаження. Дослідники виявили, що всі випробовувані змогли поліпшити просторову пам’ять, просто тренуючись згідно з приписами.
Інший експеримент показав, що у дівчат, що регулярно займаються важкою атлетикою двічі на тиждень протягом одного року, мозок зменшується повільніше, ніж у тих, хто виконує вправи раз на тиждень. Проте до цих пір неясно, як саме це впливає на розумові здібності.
Але, звичайно, займатися спортом досить важко. Потрібні здатності до самодисципліни, бажання працювати, не здаватися і не опускати руки.
Чому фізична активність покращує на роботу мозку? Одне з припущень говорить про те, що в організмі збільшується рівень білка BDNF – нейротрофічного фактора мозку. Він відповідає за стимуляцію і розвиток нейронів. Саме тому вправи впливають на збільшення гіпокампу, а значить, покращують пам’ять.
З іншого боку, несприятливі та негативні події, наприклад сильна депресія, можуть знижувати рівень нейротрофічного фактора, стати причиною зменшення гіпокампу і спровокувати когнітивні порушення. Тому антидепресанти не тільки підвищують настрій, але і блокують стани, викликані падінням рівня BDNF. В окремих випадках такі препарати можна вважати нейропротекторами.
Але, звичайно, займатися спортом досить важко. Потрібні здатності до самодисципліни, бажання працювати, не здаватися і не опускати руки. Безсумнівно, ви б хотіли знати, чи існує чарівна таблетка, яка зробила б все за вас сама? Такі препарати називають стимуляторами, і вони дуже популярні серед студентів.
Однозначних свідчень того, що стимулятори допомагають поліпшити роботу мозку, немає. Єдине, в чому вони дійсно корисні, – це зміцнення здатності швидко згадувати раніше відому інформацію.
Всі інші міфи про те, що стимулятори допомагають у творчості, розвивають мислення і пам’ять, не підтверджуються. Швидше, ці препарати блокують нормальний хід психічних процесів, але зате викликають відчуття неспокою і заклопотаності.
Проводилося дослідження, учасниками якого були молоді здорові підлітки. Стимулятори видали випадково вибраним добровольцям, іншим же дісталося плацебо. Після прийому препарату підліткам запропонували пройти тест на творче мислення, що складається з чотирьох модулів. Виявилося, що стимулятор допоміг поліпшити результат тільки для тесту, де хлопцям пропонували скласти частини картинки так, щоб вона знову стала цілою.
Висновок очевидний: ви можете розвинути свої розумові здібності. Що більш важливо, ви здатні використовувати свій природний потенціал на повну і зберегти його в старості. Поглядати у бік стимуляторів і таблеток не потрібно. Одягайте шорти, кросівки і йдіть займатися спортом.