Гормони в продуктах: чи варто турбуватися?

Гормони в продуктах Риба, яку вирощують для ринку, зростає в два рази швидше звичайного. Молочні корови дають на п’ятнадцять відсотків більше молока. М’ясні корови ростуть на двадцять відсотків швидше.

Що спільного між цими над-продуктивними тваринами? Завдяки ін’єкціям і імплантатам (у випадку з коровами) або генній інженерії (у випадку з лососем), у цих тварин штучно підвищено рівень статевих гормонів та рівень гормону росту.

Чи небезпечні ці гормони для людини, яка споживає такі продукти? Харчова промисловість говорить – ні, науковці та лікарі стверджують що – так. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (далі FDA) погоджується з цим, принаймні, коли мова йде про корів.

FDA, регулюючи застосування гормонів в тваринництві, ще не вирішила, чи дозволить вона продаж генетично модифікованого лосося, запатентованого компанією, яка займається біотехнологіями. Якщо лосось, який буде виробляти гормон росту цілий рік, а не тільки навесні і влітку, отримає «добро» від FDA, то стане першою генетично модифікованою твариною, яка виявиться на вашій тарілці. (Генетично модифіковані фрукти й овочі вже давно присутні на нашому столі).

Але дозвіл FDA навряд чи заспокоїть тих, хто турбується, що перевищення гормонів в продуктах харчування провокує появу раку, раннє статеве дозрівання дівчаток і інші проблеми зі здоров’ям у людей. Багато років захисники прав споживачів і експерти в області охорони здоров’я боролися за обмеження застосування гормонів для корів, і деякі з них підтримували заборону діяльності, подібної до тієї, яка практикується в Європі, де контроль над продуктами харчування більш суворий, ніж в США.

І неясно, чи так вже й погані для здоров’я такі гормони насправді? Надзвичайно мало проводилося досліджень про вплив цих гормонів на людський організм: частково тому, що важко відокремити вплив додаткових гормонів від впливу суміші природних гормонів, білків і інших компонентів, що містяться в молоці та м’ясі. Купівля натуральних продуктів могла б заспокоїти споживачів, але мало доказів того, що ці продукти дійсно безпечніші.

Гормони росту.

У 1993 році FDA дозволила до використання рекомбінантний коров’ячий гормон росту (рКГР), синтетичний коров’ячий гормон (його вводять за допомогою ін’єкції молочним коровам), що стимулює виробництво молока, а групи споживачів досі стурбовані цим. Маніпуляції з гормоном росту в лососеві викликали аналогічні побоювання.

Сам по собі гомон рКГР не має якогось помітного впливу на здоров’я людини, і гормон росту в лососеві, як передбачається, також не заподіє шкоди вашому здоров’ю. Реальне побоювання полягає в тому, що маніпулювання з гормонами росту для корів (або лосося) може підвищити вміст іншого гормону, інсуліноподібного фактора росту (ІФР), який може імітувати гормон росту людини в небезпечних пропорціях. На практиці дослідження показали, що молоко корів, щеплених гормоном рКГР, містить в десять разів більше ІФР, ніж молоко корів, не щеплених таким гормоном.

Високий рівень вмісту в крові ІФР (незалежно від причин його появи) був пов’язаний з підвищеним ризиком раку грудей, простати та інших видів раку у людей. У дослідженні, проведеному в 2004 році, пацієнти з рівнем ІФР вище середнього, були схильні до ризику розвитку раку простати на 50 відсотків більше, а також на 65 відсотків більше ризику розвитку гормонозалежного раку грудей у передклімаксний період, ніж у пацієнтів з рівнем цього гормону нижче середнього .

За словами доктора медичних наук, керівника відділення харчування Гарвардської школи громадської охорони здоров’я в Бостоні Уолтера Уіллетта, багато факторів (у тому числі гени, куріння і споживання жирів) сприяють появі раку, але «цілком можливо, що, принаймні, частина того ризику співвідноситься з рівнем ІФР», особливо там, де має місце рак передміхурової залози.

У той час як споживання великої кількості молока та інших молочних продуктів сприяли збільшенню рівня ІФР людини в крові, це збільшення, можливо, не є результатом прямої дії рівня ІФР тваринного або ІФР, виявлених в цих продуктах. Це тому, що кількість ІФР в молочних продуктах – чи утворюються вони від корів, щеплених рКГР, чи ні – ніщо в порівнянні з тією, природною кількістю ІФР у вашому організмі.

«Тільки щоб отримати денну кількість ІФР, що виділяється слиною і шлунково-кишковим трактом, вам доведеться випити близько 95 літрів молока», – говорить Террі Етертон, доктор філософії, викладач технології виробництва молока та зоотехніки в Університеті штату Пенсільванія, і автор блогу про харчові біотехнології .

І вам необхідно з’їсти 170 тридцяти-грамових порцій генетично модифікованого лосося. (Рівні ІФР в лососеві від і в звичайному лососеві приблизно однакові, незважаючи на заяви захисників прав споживачів, які стверджують, що для того, щоб ці дані можна було вважати надійними, проведено недостатньо досліджень).

Отже, якщо кількість ІФР в молоці незначна, тоді як споживання молока збільшує наш ІФР? Як пояснює доктор Віллетт, молоко в цілому (а воно містить і білки, і цукор, і мінеральні речовини, і інші гормони) може якимось чином впливати на людський організм, щоб він виробляв свій власний ІФР.

Статеві гормони та раннє статеве дозрівання.

ІФР не єдиний гормон, виявлений в продуктах харчування. З 1950 року фермери відгодовують велику рогату худобу, застосовуючи статеві гормони – насамперед естроген. Сьогодні в США у більшості м’ясних корів, за винятком помічених биркою «натуральна», вводять у вухо імплантат з гормоном: як правило, естроген (естрадіол) в комбінації з п’ятьма іншими гормонами. (Ці гормони не застосовують до курей і свиней, тому що вони не сприяють росту цих тварин, хоча використовувані для цих трьох видів тварин антибіотики однаково стимулюють ріст перших).

Одна з проблем полягає в тому, що ці гормони можуть сприяти ранньому статевому дозріванню дітей, які, в середньому, вступають у період статевого дозрівання в більш ранньому віці, ніж їх однолітки два-три покоління тому, з причин, які поки не ясні.

Але доктор філософії і науковий співробітник відділення молочної справи та зоотехніки Університету Пенсільванії Енн Макріна говорить, що кількість естрогену, що міститься в м’ясі, мізерно мала в порівнянні з кількістю естрогену в нашому організмі. Тридцяти-грамова порція яловичини з корови, якій ввели естроген, містить менше однієї мільярдної частини грама естрогену; це кількість в чотириста тисяч разів менше, ніж у жінок, і майже в сто тисяч разів менше, ніж у чоловіків.

Однак, говорить доктор Уіллетт, навіть незначна кількість естрогену може вплинути на статеве дозрівання хлопчиків і дівчаток. «Для дівчини, у якої не виробляються гормони, воно може бути досить істотним».

Дослідження 2009 р. показало, що діти, які споживали більше білків тваринного походження, вступали в період статевого дозрівання майже на сім місяців раніше, ніж ті, які споживали більше білків рослинного походження. «Не так важливо, молоко чи це, сир чи м’ясо – все це білки тваринного походження які мають явний вплив на нашу систему ІФР», – каже Томас Ремер, доктор філософії, професор Науково-дослідного інституту дитячого харчування в Німеччині і один з авторів дослідження.

Тим не менш гормони, додані до продуктів харчування, ймовірно, не найбільші винуватці раннього статевого дозрівання. Більш ймовірно, що м’ясо, молоко і подібні продукти допомагають запускати механізм раннього статевого дозрівання, тому що вони багаті білками, калоріями і поживними речовинами, говорить Марсія Херман-Гідденс, професор в Університеті штату Північна Кароліна, школи громадської охорони здоров’я в Чапел-Хілл і провідний автор впливових досліджень в 1997 р. по ранньому статевому дозрівання дівчаток.

Однак Херман-Гідденс попереджає, що необхідні додаткові дослідження, щоб розібратися з безліччю задіяних факторів. Наприклад, за її словами, зростання кількості людей з надмірною вагою і ожирінням (а харчові продукти, які зазнали технологічної обробки, висококалорійні напої і відсутність фізичних вправ призводять до них) – «можливо, найголовніша причина» для тенденції до раннього статевого дозрівання. (Жирові клітини стимулюють організм виробляти естроген). Частково винними в даній проблемі можуть бути також пестициди, вогнестійкі матеріали, пластмаси та інші хімічні речовини з навколишнього середовища, які можуть руйнувати гормони.

Натуральне чи ні?

Натуральні яловичина й молочні продукти, сертифіковані Міністерством сільського господарства США (USDA), поставляються з гарантією того, що коровам не прищеплювалися рКГР або статеві гормони. Вони також надходять на прилавок за більш високою ціною. Чи вартий спокій додаткових грошей? Напевне, ні, каже доктор Уіллетт, який виступає за скорочення споживання м’яса в цілому. За його словами, більшість людей має їсти не більше двох порцій червоного м’яса на тиждень, а «якщо ви їсте пару порцій на тиждень, не має великого значення, натуральне воно чи ні».

Доктор Уіллетт пропонує аналогічну пораду у відношенні до натуральних молочних продуктів. З іншого боку, такі фахівці як Херман-Гідденс переконують споживачів уникати молока, що містить рКГР, через його потенційно високий рівень ІФР й тому, що воно не має ніякої додаткової користі для здоров’я в порівнянні зі звичайним молоком. Замість переходу на натуральне молоко, доктор Уіллетт рекомендує скоротити споживання молочних продуктів в цілому, незважаючи на рекомендації Міністерства сільського господарства США споживати три порції молочних продуктів в день.

Доктор філософії й професор мікробіології харчових продуктів в Університеті Іллінойсу Брюс Чассе говорить, що «пропаганда», що виходить від фермерських груп натурального сільського господарства, створила невірні уявлення (і неприйняття) щодо рКГР серед споживачів. Насправді, стверджує Чассе, в використання гормонів росту є свої переваги: корови з введенням рКГР сприятливіші для навколишнього середовища (що також важливо), оскільки фермери можуть отримувати таку ж кількість молока від меншої кількості корів. Подібним чином генно-модифікований лосось споживає на 10 відсотків менше кормів за час життєвого циклу, ніж лосось, вирощений в звичайних умовах.

Найбільш тривалим впливом страхів, оточуючих гормони в продуктах, може бути вартість «органічних» продуктів або продуктів «без додавання гормонів», як на те вказують продажі, говорить Чассе.

«Я думаю, є багато господарств, які не використовують рКГР, тому що вони вважають, що споживачі не хочуть молоко, що містить рКГР», – говорить він. Він припускає, що генно-модифікований лосось, ймовірно, викличе проведення «маркетингових кампаній для риби,« вільної від гормонів ». Це дурний аргумент, каже він, оскільки всі риби (і все м’ясо, і все молоко) містять гормони.


Сподобалась стаття? Розкажи друзям, підтримай проект:



Ще більше цікавих статей про здоровий спосіб життя:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *