Корисна чи шкідлива жувальна гумка?

Ми з дитинства дуже часто чуємо про те, що після їжі треба чистити зуби. Так само ми знаємо, що якщо під рукою немає зубної пасти, то можна з’їсти пластинку жувальної гумки, яка теж непогано справляється з її функціями. Але звідки ми все це знаємо? Звідки пішло це поняття що жуйка – це правильний кислотно-лужний баланс, здоров’я зубів, та й взагалі крутий і правильний стиль життя? Усі це знають – з реклами. Однак з телевізора нам зазвичай розповідають, які переваги і вигоди може принести вживання рекламованого продукту, а от про побічні і шкідливі властивості, зрозуміло, ні слова! Ну раз реклама мовчить, то давайте спробуємо самі розібратися.

Жувальна гумка (жуйка) – вид кулінарного виробу, що складається з неїстівної еластичної основи, і різних ароматичних добавок. Під час жування практично не втрачає свій об’єм, але наповнювачі через деякий час розчиняються, і вона стає без смаку, внаслідок чого її зазвичай викидають.

Історія жувальної гумки

Історія жувальної гумки налічує не одне тисячоліття. Але вважається, що придумали її в кінці 19 століття американці. Перша згадка про своєрідну жувальну гумку відноситься ще до кам’яного віку, коли люди змішували кору дерев разом зі смолою, і використовували, щоб збудити апетит, або очищали нею зуби після їжі.

У ті далекі часи їжа відрізнялася від нашої, вона була жорсткою і важко перетравлювалась. Зубних лікарів, зрозуміло, не було, і люди берегли свої щелепи і зуби. Через деякий час в якості жувальної гумки люди стали використовувати тугішу смолу дерев, але додавали в неї вже мед і різні рослини.

Особливо, у виготовленні різних видів жуйки досягли успіху індіанці центральної і північної Америки. Після відкриття Америки Колумбом, про ці технології дізналися і жителі Європи.

У тому вигляді, в якому вона знайома нам зараз, жувальна гумка з’явилася вже у США. На початку при її виготовленні використовувалася ялинова смола, але така жуйка довго не проіснувала, так як розжовувати її було важко.

Але заповзятливі американські виробники не стали падати духом, і продовжували пошуки нової сировини. І не даремно, оскільки через деякий час вони її знайшли. В Америці, у тропічних і субтропічних зонах, зростає дуже чудове дерево – саподілла. З соковитого листя цього дерева почали робити основу для жувальної гумки. Трохи пізніше американські виробники стали додавати в цю основу цукор і ароматизуючі добавки.

У першій половині 20 століття американські вчені змогли довести, що регулярне жування жуйки допомагає позбутися наслідків стресу і перенапруження м’язів. Дізнавшись про це, уряд США постановив, що кожен американський солдат повинен мати її у себе в раціоні. Реклама жуйки після цього відразу з’явилась у медіа, її рекламували, де тільки можна. Режисери американських фільмів теж вирішили підтримати цю акцію, у своїх фільмах вони дуже добре просували образ «крутого» американського солдата, який ніколи не розлучався з цими ласощами.

У наш час все більше і більше людей схильні до цієї пристрасті. На землі мільйони людей, які не уявляють свій спосіб життя без маленької гумки, яку можна розжувати. Одні жують після їжі, інші замість їжі, а хтось віддає перевагу жувати завжди і скрізь. Історію її виникнення ми вже дізналися, давайте тепер спробуємо з’ясувати чи так корисна вона чи шкідлива.

Уряд США постановив, що кожен американський солдат повинен мати жуйку в раціоні

Користь жувальної гумки

Кожного дня, з екранів телевізорів, нам посміхаються білозубі молоді люди, які завдяки своєму свіжому диханню підкорюють зустрічних красунь. Все це ні що інше як театралізоване дійство, яке, як ви розумієте, нічого спільного з реальністю не має. І зроблено це лише для того щоб при черговому поході в магазин, ми купили маленьку упаковку жуйки.

Реклама це двигун продажів, а тому, багато чого, що там говорять це фікція створена для того щоб збільшити окупність товару. Давайте все-таки самі спробуємо розібратися, чим корисна жуйка.

Корисні властивості жувальної гумки:

Допомагає виділенню шлункового соку, що сприяє кращому засвоєнню їжі.
Після їжі частково очищає порожнину рота.
Може врятувати становище перед важливою зустріччю, наприклад, запобігти чи ліквідувати неприємний запах з рота.

Шкода жувальної гумки

Жувати гумку рекомендується після їжі, ні в якому разі не жуйте її на голодний шлунок, а інакше це може призвести до дуже небезпечних хвороб, таким як гастрит або гастродуоденіт. Людям, які вже страждають цими захворюваннями, категорично протипоказано навіть наближатись до жуйки. І це не жарти! Існують дослідження, які показують, що буде, якщо жувати жувальну гумку і нічого не їсти: шлунковий сік, що виділяється за відсутності їжі, перетравлює захисну слизову оболонку шлунка.

Так само не рекомендується її жувати, якщо у вас стоїть пломба в зубах, процес жування може розхитати цю пломбу, і спровокувати її випадання.

Ще вона шкідлива великим вмістом цукру, що зовсім не здорово впливає на стан наших зубів.

Курити при жуванні гумки теж не можна – сигарета повна канцерогенів, а вони, разом з вироблюваною жуйкою слиною потрапляють в наш шлунок, де завдають ще більшої шкоди організму.

Білий колір зубів є в сучасному світі візиткою будь-якої людини. Але всім відомо про утворення нальоту і потемніння зубів. Зазвичай курці, і любителі чаю або кави з цією проблемою стикаються частіше. І тоді ми починаємо вдаватися до відбілюючих властивостей жуйки, які по телевізору рекомендують провідні стоматологи. Але ми розчаруємо вас: жувальна гумка майже не видаляє наліт зі зубів – він занадто для неї чіпкий. Ніяка гумка не замінить чищення зубів зубною пастою.

Шкода цього продукту обумовлена й іншими негативними чинниками. Вище вже говорилось про великий вміст цукру в жуйку, але це половина біди. Інша половина – це те, що дбайливі виробники вирішили замінити звичайний цукор при її виробництві, на всім відомий підсолоджувач аспартам (Е951), який у наш час додають практично у всю не дорогу газовану воду. Аспартам ж у свою чергу крім солодкого смаку є джерелом фенілаланіну. У людському організмі фенілаланін порушує гормональний баланс, особливо це небезпечно для діабетиків, вагітних жінок, дітей, людей з надмірною вагою. Фенілаланін викликає захворювання не відразу, в нашому організмі він може накопичуватися роками. Мине рік, пройде два, і потім не дивуйтеся, звідки у вас з’явилася та чи інша хвороба.

Канцерогенний ефект аспартама вже давно доведений завдяки дослідам на тваринах. У США його вже давно заборонили.